Збираю світлини. Емоції залишивши у цифрі.
Ще встигну розкодувати.
Нехватка часу плекає байдужість.
Світлинами вистеляю пам`ять.
Глянцем картинок.
Скупо.
А де ж захват.
Тремтіння.
Страх.
Радість.
Злість.
Байдужість.
Злет і падіння.
Тривога
І успіх.
Світлини – фактаж.
А що було пережито?
За що заплатив стільки нервових клітин?
І не тільки нервових.
Фото-факти – сюжети – стрічки…
Серце вперто тиск піднімає
І товче в голові
Коли?
Світлини лишаються вам.
Що забираю з собою?
Люстерко без срібла?
Фото-фіксація.
А емоція – після.
А після не час.
У підсумку спалах
І вічне питання
Навіщо?
Дрогобич, 2011
