Гасло
з рубрики / циклу «монофонія та акро»
Захворівше суспільство ховається,
Уникати намагається поглядів,
Прокази моєї стидається,
пИльно чекаючи роздумів.
Насильно шукають виправдань,
мИлуючись своєю важливістю,
Минаючи щирість моїх зізнань,
Обабіч з своєю совістю.
Самотність не стану ділити,
Навмисно буду в очі дивитись
Існую поки дано існувати,
Дощами в кінці на землю пролитись.
Дихати намагаюсь на повну,
Обличчя прикрасить посмішка,
Коли на душі порожньо і
жИвуть в організмі домішки.
Вірусна в мене начинка,
Імпічмент системи імунної,
На карті медичній галочка,
На відмінність моєї згубної,
Емблемою стрічки червоної,
Захиститись наївно хочеться,
Уникаючи засобів захисту,
Прогресія ця знову множиться.
зИмою по тілу стелиться,
Навіть капілярами отруйною річкою,
вбИвчий здобуток сучасності
Вплівся червоною стрічкою,
Негативним хотілося б бути,
Анонімність гарантують за звичкою,
Синдромлю і цього не позбутись
