* * *

До С.В.В.

Всього лиш декілька годин,

Годин до завтрашнього ранку.

І знов зустрінемося ми,

Чекаю зустрічі так палко.

Вглядаюсь ніжно я в конспект

І вивчити ніяк не можу,

Бо бачу крізь рядки портрет:

Твої чарівні, гарні очі,

Солодкі і живі уста,

Які вогнем так обпікають...

Не вивчу жодного листка.

Невже тебе так всі кохають?

І пригортають твою тінь

Так ніжно, лагідно до серця,

Що від кохання так болить,

І майже вже воно не б’ється?

Я зошит ніжно обійму –

Його торкались твої руки.

І хоч було це так давно,

Ще збереглось тепло з розлуки.

Всього лиш декілька годин,

І ми побачимося зранку.

Ти знову будеш не один,

А я чекатиму так палко...

м.Кам’янець-Подільський, 28.10.2007