* * *
До С.В.В.
Я зустріла Вас випадково.
Краще б цього не було ніколи.
Серце досі болить... Я не знаю.
Та невже я Вас досі кохаю?
І чому потекли знову сльози?
Зупинить їх, чомусь, я не в змозі.
Ту печаль, що в очах прочитала,
Надто болісно, мабуть, сприйняла.
Ви один... Ви занадто самотній,
І стривожений погляд сьогодні.
Мені хочеться Вас пригорнути
І назад все хороше вернути.
Та назад вороття вже немає,
У цей день мене інший чекає.
Та, мабуть, я йому непотрібна,
Відчуваю, що досі ще вільна.
м.Кам’янець-Подільський, 9.02.2009