07.12.2011 12:47
163 views
Rating 5 | 2 users
 © МАР`ЯНА ГОЙ

Загублена сповідь

Не залишилося 

Жодної причини 

Мовчати. 


І ті сльози мої... 

Покривало брудне, 

Як зі шахти. 


У груди тупа біль  

Проникала крізь вени 

І навпіл 


Розсікала життя, 

Що тече, як вода 

Дощова. 

(Як вода по асфальту) 


Ветерани смертей: 

Нічні мости і траси. 

Закохалась... 


Вбережи, не вбивай, 

Не купай моє тіло 

У фальші. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Білий вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш - Кохання моє | МАР`ЯНА ГОЙ». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш - Маска почвари... | МАР`ЯНА ГОЙ». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора МАР`ЯНА ГОЙ.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.12.2011 14:25  Олександр Новіков 

Сподобалось 

 07.12.2011 13:11  Тетяна Чорновіл => © 

Так тяжко... 

Публікації автора МАР`ЯНА ГОЙ

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо