11.12.2011 02:45
-
566
    
  16 | 16  
 © Тарас Іванів († 2012)

Хрумке мереживо всіх мрій 

Вже видно… Наче, й досягнути –  

Ще трохи, ще, і ще… Рука 

Відчула ціль… Лише замкнути, 

Сціпити пальці… Не змогла. 

Уже і рік не той, й пора, 

І спогад млосний не збагнути… 

Ти була тут – в долоні снів, 

Ти дихала вогнем у шию… 

Потомлений, пожовклий брів 

Стражденний степ в вітрах пирію. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.07.2012 20:55  Оля Стасюк 

 11.12.2011 20:23  Каранда Галина => © 

а сам автор відмовчався...

 11.12.2011 11:56  Оля Стасюк 

Важкий вірш...... Є якийсь підтекст розлуки?

 11.12.2011 11:01  Тетяна Чорновіл => © 

Ще не пора... сціплювати пальці... (((

 11.12.2011 03:02  Каранда Галина => © 

дуже гарно і....безнадійно... про оте хрумке мереживо...
чи ми тут просто всі погано одне на одного впливаємо... я все ще чекаю на Вашу гумореску.