11.12.2011 16:24
для всіх
267
    
  2 | 2  
 © Ігор Рубцов

Єдиній коханій

Єдиній коханій

з рубрики / циклу «Моє життя - мій скарб»

Життя хробацьке без слабкої статі.

А з ними, особливо навесні,

Окрилені коханнячком, літати

Ми можем наяву і уві сні.


Із досвіду юнацького ще знаю:

Природа нам нав`язує своє.

Наснажує, а розум відбирає;

Приймає спокій, а любов дає.


Годинника вважав я за непотріб.

Години йшли, а хто їх рахував?

Тому, було, стрімким галопом, вкотре,

Тролейбус свій нічний наздоганяв.


Інтелігент миршавенький і кволий

З-за рогу, у наївній простоті

Підставив ногу і летів я долу,

Як не літав ніколи у житті.


Нехай би то на тенісному корті.

Ні! На бруківку, як вареник впав.

Улюблені штани пішли на шорти,

Та хоч кісток собі не поламав.


Літав і уві сні, хоча недовго.

Кохану так тривожив мій кураж.

Прокинувсь від удару об підлогу.

На цьому й припинився пілотаж.


Комусь дружина швидко набридає:

Наївся супу, хочеться борщу.

Мене лиш ти всі роки окриляєш.

Всміхнись мені, я хутко прилечу.



Донецьк, 6 березня 2008 року

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.12.2011 10:02  © ... => Каранда Галина 

Навзаєм, пані Галино!

 11.12.2011 20:15  Каранда Галина => © 

гарна родина! щастя Вам!

 11.12.2011 18:43  Тетяна Чорновіл => © 

Шкода! Складіть швидше, бо вони живуть недовго, можете не встигнути! :))) Це надзвичайно розумні і віддані істоти!

 11.12.2011 18:22  © ... => Тетяна Чорновіл 

Ну от, презентував родину у повному складі. Хоча... Ще двійко щурих є. Але про них поки немає віршів.

 11.12.2011 16:36  Тетяна Чорновіл => © 

Теплий вірш! Дуже приємно було читати! Я була права, коли здогадувалась, що Ви з дружиною схожі! Правда, кажуть, що з роками зовнішня схожість десь береться між людьми, схожими душею! :))