12.12.2011 20:52
-
681
    
  3 | 3  
 © Мідна

коли раптом відчуєш: забракло свободи 

йди на берег  

вода лікує 

тече через тебе а ти як малий посміхаєшся 


тоді у дитинстві свобода була у крові 

потім її вимивали щомісячні вакцинації 

припливи розчарувань та дощі полісся 

негаразди у тата  

сльози мами 

надії на тебе 


ох ці надії 

ким бути у житті визначає не серце 

прогнозовані прагнення 

зім´яті нотатки щоденних відкриттів 

ранкові лінійки 

гімни і паради 

копійки на проїзд 

закордон по телевізору 


коли велосипед стає замалим 

зростає відповідальність 

ти вже дорослий 

чуєш 

ти вже дорослий 

перестань пускати слюні на останніх із могікан 

читай карнегі 


практична користь 

логіка і статика 

треба справити гарне враження 

неформальність – хрест на кар´єрі 

на батьківських надіях 

на стосунках із нею 

у сімейному чаюванні в кабінеті її тата 


а навколо чаю сотні книжок 

і полички до стелі 

який багаж знань 

сказала б тетяна василівна  

вчитель від бога 

що виростила чотирьох у сирій комуналці 

гігантські енциклопедії 

збірки репродукцій та символіки 

наукових трактатів мертвих авторів 

утопічних ідеологій –  

мистецтво бути людиною 

припале пилом 

припалою 

пилом 


тепер вода лікує 

відчуваєш її шелестіння 

дбайливий плин? 


кожного разу коли ти приходиш на берег 

вода знімає з тебе відповідальність 

перед нею ти дитина 

тільки й всього 

у неї на тебе єдина надія про чесність із самим собою 

не підведи себе 

іншим ти уже відслужив 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.10.2012 10:55  Каранда Галина => © 

 14.12.2011 20:16  Суворий => Каранда Галина 

Згоден з кожним словом... Будемо сподіватись, що філологів стане більше. Хоча не святі горщики ліплять...

 14.12.2011 20:15  Суворий => Тетяна Белімова 

Думаю Ксеня надто рано перейшла на "ти"... А так думаю все буде гаразд...

 14.12.2011 20:05  Суворий => Тетяна Белімова 

Коли між критиками виникає непорозуміння їх мав би розсудити автор. Щось не заходить... Широкоформатних рецензій у нас небагато нажаль. Дякую Бель Іммові, що знаходите час та натхнення читати і писати...

 13.12.2011 13:35  Тетяна Белімова 

Насамперед у цій поезії вловлюєш ритм речитатуву, який то прискорюється, то уповільнюється завдяки різним повторам. Загалом нагадує ритм розміреного репу, звучить по-новаторські. По суті, цей твір є сповіддю ліричного героя, хоча за формою не є таким (оповідь не будується від першої особи). Але розкриття внутрішнього світу героя відбувається з граничною відвертістю, із демонстрацією потаємного, зачаєних думок і сподівань, які можуть бути відомі лише про себе. І тому це "ти" ми розшифровуємо як "я". Це песимістична оповідь про несправджені надії - батьків, педагогів, коханої, зрештою, самого оповідача. Доведений до відчаю герой, можливо, перебуває на межі. Образ води, яка має очистити його, змити з нього і гріхи, і відповідальність, прочитується у суїцидальному ключі.

 12.12.2011 22:02  Каранда Галина 

сильно... а навіщо ховати вік? 

 12.12.2011 21:07  Оля Стасюк 

Гарно)))))))))))))))))))))

 12.12.2011 21:06  Тетяна Чорновіл => © 

коли велосипед стає замалим зростає відповідальність ти вже дорослий

Сподобалось. Мудрі думки з огляду на вік! :))