13.12.2011 01:39
-
530
    
  22 | 22  
 © Тарас Іванів († 2012)

Я тут залишусь і цим світом коло хати 

Душі моєї насолоду розіллю 

Водою молодості… Здалось, так тривати 

Буде цей час – за ноги Бога ухоплю. 


Лила весна, зимою літа перетяги 

Зривали з горла гіркоту вінків 

Поразок цілої за вік ватаги 

Помилок, що створити тут зумів. 


Застиглий промінь мозку рветься в поночів’я, 

Крізь вікна погляду, устами пустослів 

Спинився день, засохле жилами безкрів’я 

Звело в сум розум… Може просто – перетлів! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.07.2012 20:54  Оля Стасюк 

 13.12.2011 13:35  Тетяна Чорновіл => © 

Знайомі думки...

 13.12.2011 10:51  © ... => Каранда Галина 

Поживем, поживем...

 13.12.2011 01:56  Каранда Галина => © 

на опис посиденьок не дуже схоже...Ви знаєте, я на інститутській зустрічі випускників щось таке відчувала... І насолоду, і гіркоту, і про помилки, і про незворотність... а чи перетлів? ми всі час від часу перетліваємо, а тоді, дивись, хтось дровець і підкине...якщо не пустослів... та, думаю, й той хтось щось подібне відчув... так що все буде так, як Ви вчора на мить і уявили!