Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
14.12.2011 01:05Вірш
Про життя  
50000
© Наталка Янушевич

Старий цвинтар

Наталка Янушевич
Опубліковано 14.12.2011 / 7817

Там древні склепи, скошені хрести, 

Там надписи короткі долю вмістять. 

Однаково, коли чогось не встиг. 

Минулося. Невчасно. Ненавмисно. 

Каплицю вкрила патина мохів. 

Порипують дверцята. Плющ повсюди. 

Ростуть живі дерева з кістяків… 

І де ті люди? Де тепер ті люди? 

Реінкарнація. Поклацує замок. 

Тут, за ворітьми, - давнє цього міста. 

Не має значення - єдина між думок – 

Чи жовніром хтось був, чи бургомістром. 

Минув. Нема. Так я колись мину. 

В нав’язливих обіймах у коріння 

Мовчатиму. Не згадуйте мене. 

Я з того ще, старого покоління. 

Як я жила і що мене з’їдало, 

Чим тішилась і де шукала сенс – 

У цьому так фатально не відстала. 

Поклацує замок. Вертає все. 

І там не страшно. Там вже не болить 

Оте життя живе щоденно в скронях. 

Спить спокій порцелянових облич, 

Осіла тиша у жовтневих кронах. 

2011
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
13.12.2011 Поезії / Вірш
Дощик виводить соло
26.12.2011 Поезії / Вірш
Доні
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
26.07.2017 © Георгій Грищенко / Вірш
До дня народження
26.07.2017 © Наталія Старченко / Вірш
Хай переможе правда
26.07.2017 © Борис Костинський / Патріотичний вірш
Хохлам - від щирого серця
26.07.2017 © Сергій Семенов / Ліричний вірш
Танго по ночах
25.07.2017 © Кицька Ірина / Ліричний вірш
Тиша надто голосна...
Вірш Про життя
14.12.2011 © Вікторія Ковальчук
Ти хочеш жити без турбот
14.12.2011
Старий цвинтар
13.12.2011 © Тетяна Чорновіл
ПРИРУЧЕНІ
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 5 (5+0+0+0+0)
Переглядів: 228  Коментарів: 11
Тематика: Вірші, життя, старий цвинтар
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.12.2011 23:40  Каранда Галина 

Вирішила нагадати... хто забув, а хто й не знає...

увага! увага! оголошується конкурс вірша, який стане Гімном Порталу! вибирають хай редактори! пишіть до 25 грудня! всім, хто любить цей Портал!

 14.12.2011 23:14  © ... для Тетяна Ільніцька 

Я зрозуміла. Просто саме Цвєтаєву дуже люблю. А цей вірш в універі на вечорі Цвєтаєвої читала (років з 20 тому). 

 14.12.2011 20:30  Тетяна Ільніцька 

Я не про списування, що Ви! Навіяло. Так люблю цю поезію. У Вас зовсім інший образ цвинтаря вийшов, СВІЙ, ОРИГІНАЛЬНИЙ, філософськи заглиблений. 

 14.12.2011 19:47  © ... для Тетяна Ільніцька 

Я знаю цей вірш напам`ять. Перегукуються. Але не списувала. Спасибі. 

 14.12.2011 18:20  Тетяна Ільніцька 

Идешь, на меня похожий,
Глаза устремляя вниз.
Я их опускала -- тоже!
Прохожий, остановись!

Прочти, -- слепоты куриной
И маков набрав букет, --
Что звали меня Мариной
И сколько мне был лет.

Не думай, что здесь могила,
Что я появлюсь, грозя...
Я слишком сама любила
Смеяться, когда нельзя,

И кровь приливала к коже,
И кудри мои вились...
Я тоже была, прохожий!
Прохожий, остановись!

Сорви себе стебель дикий
И ягоду -- ему вслед.
Кладбищенской земляники
Крупнее и слаще нет,

Но только не стой угрюмо,
Главу опустив на грудь.
Легко обо мне подумай,
Легко обо мне забудь.

Как луч тебя освещает!
Ты весь в золотой пыли...
И пусть тебя не смущает
Мой голос из-под земли.
Марина Цветаева
Вибачте, просто навіяло! Дуже гарно! Вітаю! 

 14.12.2011 17:01  Каранда Галина для © ... 

дуже сильно... наче просто й зрозуміло всім...та так сильно... 

 14.12.2011 11:41  Суворий для Тарас Іванів 

Вже думаємо над цим... Прохання до Авторів порталу активно оцінювати твори...

 14.12.2011 11:27  Тарас Іванів 

Такі твори потрібно сортувати в найкращий доробок порталу!!! 

 14.12.2011 03:22  Максим Антонюк для © ... 

Такі ж відчуття, коли йду по Личаківському цвинатрі. Задумуюсь над тим,що людина роблячи фотографію, навіть не здогадувалась, що вона буде на її надмогильні плиті. Памятаю хлопчика з книжкою в руках. Сумні реалії. 

 14.12.2011 02:20  © ... для Максим Антонюк 

Дякую, Максиме.
Восени була на старезному цвинтарі. Надивилась на руйнації часом. До того ж, вандали якісь понищили багато-що. Неприємно було, плакати хотілось. Ну, і роздуми, звісно ж, про суєтність. Вона там найвідчутніша. 

 14.12.2011 01:27  Максим Антонюк 

Дуже...дуууже сподобався Ваш вірш. Що вас так надихнуло на такі рядки? 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +20
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +59
28.06.2017 © роман-мтт
Зі святом! +25
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +50
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.09.2011 © Колядко Оксана Валеріївна
25.08.2013 © Тетяна Ільніцька
25.04.2009 © Микола Щасливий
11.08.2015 © Тетяна Ільніцька
28.02.2014 © Ірина Зінковська
25.01.2012 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди