07.09.2009 00:00
-
691
    
  - | -  
 © Комарова Ольга

* * *

* * *

Доманіцькому С.О.

Стікає тихо дощ по склі, 

І знову холод пробирає. 

Моя рука в твоїй руці – 

Картинка в пам’яті спливає. 


Безбарвне небо. Сірий фон. 

Немає жодної хмаринки. 

Тепло минулось, наче сон – 

І по щоці біжать сльозинки. 


Дивлюсь на фото. Погляд твій 

Такий коханий і гарячий. 

Хоч це й лише фотопапір, 

Але й за це тобі я вдячна. 


Стікає тихо дощ по склі. 

Вступив хтось знову у калюжу. 

Скоріше б пролетіли дні – 

В твої обійми хочу дуже. 



м.Кам’янець-Подільський, 1.06.2009

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.09.2009 19:07  © ... 

Егеж, потрапила, ось як бачите на зображенні!

 07.09.2009 18:51  Яніка Терещенко 

Вірш дуже милозвучний, щирий. Прочитала і відпочила. Єдина зауваження: або "по склу", або "на склі" (відмінювання відмінків)...
Надіюсь, ви таки потрапили в обійми?