Кохання - це війна
Все прекрасне рано чи пізно закінчується.
Кожне кохання - як війна,
Й п’яніємо всі без вина.
Є що згадати й нам приємне.
Нажаль, кохання не взаємне.
Депортував свої війська,
Хоча душа іще м’яка.
Не в силах я терпіть цілунки,
І долі ніжні подарунки.
Я ж знаю сам – любов “мертва”.
Хоч і пригадую слова,
І клятви у коханні вічнім,
Які зігріли б навіть в січні.
Та це колись було, тепер,
Вогонь в душі моїй помер.
Холодна ти як лід зимою,
Хоча й тепер лиш я з тобою.
Хоч зустрічі всі як свята,
Любов моя уже не та.
Молив тебе я про кохання,
Даремні всі мої благання.
Ти бавишся як кіт з мишею,
А я кохав тебе душею.
З тобою бути не судилось,
В брехні кохання розчинилось.
Хоча в душі ще щось лишилось,
Забудем все, немов наснилось.
с. Ростань, 2011