Мрія
Тобі здавався світ квітковим раєм,
ти бачити ті квіти лиш хотіла;
мов вітер ти гуляла літнім гаєм,
мов пташка поміж хмарами летіла.
Я покохав твої червоні вишні
і погляд тих очей суворо сірих,
я потонув в волосся твоє пишне -
про більше я би навіть і не мріяв.
Але ти знов не хочеш мене бачить,
обридло тобі все моє кохання,
воно для тебе білше вже не значить -
можливо за гріхи це покарання?
Ти відпускаєш непомітно руку,
я ніжні згадую твої цілунки;
даруєш ти мені солодку муку,
надряпавши на серці візерунки.
Мов пташка, ти у вирій відлітаєш,
залишивши мені палку надію
і погляд тих очей, що вже немє -
про більше я би навіть і не мріяв.
2009 рік
