20.12.2011 20:23
для всіх
417
    
  3 | 4  
 © Ігор Рубцов

Забудько

Забудько

з рубрики / циклу «Моє життя - мій скарб»

Як думок політ втрачати гірко!

Вже баняк дірявий і не варить.

Я писав би в пам`ть під копірку

Віршики, есеї, мемуари.


Все незанотоване крізь дірку

Радо поспішає розсіваться.

Не запишеш - вилетить в кватирку

Майже вся ота невтомна праця.


Стільки дум корисних і глибоких,

Спогадів віддалені вершини:

Як дітей своїх блакитнооких

Виплекав на радість батьківщині.


Як лани колишуться хвилясті,

Як сумує сонях пелехатий.

Спробував у пам`яті відкласти,

Та забув, що я забудькуватий.



Донецьк, 30 жовтня 2008 рік

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.12.2011 13:36  © ... => Сашко Новік 

Ви абсолютно праві, пане Олександре. Таки справді щасливий.

 21.12.2011 20:27  Сашко Новік => © 

щаслива ви мабуть людина)

 21.12.2011 20:27  Тетяна Чорновіл => © 

Ви їх так гарно називаєте "соняхи". У мене також є віршик "Осінь у соняшниках". А зображення беру з НЕТу. :))

 21.12.2011 20:16  © ... => Каранда Галина 

Я не міг прочитати. Дякую, зараз подивлюсь.

 21.12.2011 20:09  © ... => Сашко Новік 

О!, Щось є у цьому. Добре, що нагадали. Колись я знав і це, та забув.

 21.12.2011 20:08  © ... => Тетяна Чорновіл 

Я так люблю соняхи! Колись, може, складеться віршик. У мене вже є достойне фото.

 21.12.2011 18:12  Сашко Новік 

Хемінгуей казав, що щастя-це міцне здоров`я і слабка пам`ять

 21.12.2011 17:00  Каранда Галина => Тетяна Чорновіл 

) я теж на той сонях увагу звернула, коли читала...)))

 21.12.2011 16:46  Тетяна Чорновіл => © 

Остання строфа про пелехатий сонях особливо сподобалась! :)))))))))))

 21.12.2011 10:31  © ... => Каранда Галина 

Якби навчитись забувати те, що не хочеться пам`ятати.

 20.12.2011 21:19  Каранда Галина => © 

))) наче й сумно, наче й смішно...
а іноді й непогано забути щось! такі білі плями пам"яті - здоров"ю тільки на користь!))))))