21.12.2011 17:29
-
319
    
  5 | 5  
 © Тетяна Чорновіл

Смуток зими

Смуток зими

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Що? Пішов? Мені й не сумно! 

Йди! Ховайся за кущами! 

То безрадісно й бездумно 

Сльози ллє зима дощами. 


Я про все забула досі, 

Усміхнувшись наостанок! 

То верба в зашерхлі коси 

Зимній вплутала світанок. 


А калина на морозі 

Скам‘яніла серед ночі. 

Не спиняйся на дорозі. 

Не мої то плачуть очі… 


Що збулось, те перетліло… 

Розійшлись стежки-дороги 

Ти не думай, не боліло… 

І не сумно ані трохи. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.12.2011 19:21  © ... => Шайковський Олександр 

Дякую! :)

 21.12.2011 18:59  Шайковський Олександр => Каранда Галина 

Писати про все треба!)) Гарний вірш!

 21.12.2011 18:36  Оля Стасюк 

Гарно.

 21.12.2011 18:20  Сашко Новік 

Ну в мене більш таке меланхолійне. Коли забута пісня будить спогади

 21.12.2011 18:06  Каранда Галина => Сашко Новік 

О!!! а чого це й в тебе такі настрої? не балуйся! у нас песимістів і без тебе, хоч греблю гати!))

 21.12.2011 18:05  © ... => Сашко Новік 

Дякую, Саша! Почекаємо твій схожий настрій :))

 21.12.2011 18:00  Сашко Новік 

Клас! А в мене схожі настрої, виклав щойно. А паралелізм так точно, гарний такий, теплий

 21.12.2011 17:59  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую! :))) гарно сказано! Просто зима плаче дощем... Вірш під настрій...

 21.12.2011 17:56  Тетяна Белімова 

Сподобався художній паралелізм. Жінка порівнює себе із тендітною калиною, плакучою вербою, ніби у них, як у дорогих і рідних людей, шукає підтримки й розуміння. А ще хочеться додати, "йдучи йдіть", не тупцюйте на місці й не продовжуйте агонію.

 21.12.2011 17:54  Каранда Галина => © 

а у нас просто - дощ...((((((((

 21.12.2011 17:53  © ... => Тарас Іванів 

:))) Дякую. У нас дощ з мокрим снігом...

 21.12.2011 17:50  Тарас Іванів 

Чомусь дуже теплий сум!(

 21.12.2011 17:37  © ... => Каранда Галина 

Відповідає назві! (((

 21.12.2011 17:34  Каранда Галина => © 

) однак сумно!