22.12.2011 14:00 Шайковський Олександр для Суворий
Не можу і я тут не вставити своїх 5 копійок. Я читав книги Олександра Лук`яненка, російського письменника "Дневной дозор", "Ночной дозор" і "Сумеречный дозор", і також хочу вам сказати, що фільм "Ночной дозор" також дуже далекий від змісту книги. Тому не треба так дивуватися, бо, дійсно, не можливо помістити усіх деталей у фільм, обмежений часовими рамками. Та й слова автора не завжди доречно вставляти в фільмі, бо вони можуть не домогти створити образну картину, а лише нашкодити. Коли ми читаємо книгу, то працює наша уява, а коли дивимося кіно - то вона відпочиває, але ж треба нас чимось вражати, от і використовують режисери спецефекти, щоб ми не позасинали)))
Через рік вийде: Хоббіт. Туди й назад. Вчора дивися трейлер і можу вже сказати, що це не та книжка яку я читав в дитинстві. Не знаю може перекладач зробив казку з серйозного твору. Кожен творець вносить своє бачення. Навіть десь читав, що шведський Карлсон, до якого ми звикли, зовсім не такий добряк в оригіналі...
22.12.2011 13:09 Тетяна Ільніцька для Суворий
Все це так. І я в усьому з Вами згодна. Єдине, що хочеться сказати, до чого ж тут Керрол? Напишіть свою історію про дракона, чорну й білу королев, і знімайте на здоров`я. А то моя дочка після перегляду засіла читати й каже, а це не про фільм книжка...
22.12.2011 12:58 Суворий для Тетяна Ільніцька
В 2 год фільму важко все запхнути при цьому не втративши динаміку і урізавши спецефекти заради яких люди понесуть грошики в каси кінотеатрів. Треба бути реалістами. Якби Тім Бертон хотів, щоб це був його останній фільм, він би напхав ребусів і шарад... Сучасний митець повинен знаходити золоту середину. Щоб і створити шедевр і не підвести колектив... Їсти всім хочеться як би не банально це звучало.
22.12.2011 12:46 Тетяна Ільніцька для Суворий
Я не про форму фільму. З цим усе гаразд. Актриса, що грає Алісу, теж сподобалось. Така типова альбіонівка, я її собі такою і уявляла. Але ж зміст! У що вони перетворили задум Керрола? Де шаради, ребуси, інакомовності? Куди подівся світ - навпаки - світ - задзеркалля? На що вони його перетворили?
Американці можуть зробити як ідеальний фільм, так і жахливий! А вибору нема, бо чиї ще фільми дивитись? Лишається тільки надіятись, що попадеш на хороший! І ще, хвала інтернету, можна плюнути і вибрати щось краще для марнування свого часу! :))))))))))
22.12.2011 12:25 Шайковський Олександр
А якщо додати трошки містифікації, то можна сказати, що дзеркало відображає нас такими, якими ми є насправді, тобто усіляких там кровопивців воно покаже у справжньому їхньому єстві, а не лише людську оболонку!)))
:)))) Дякую! А я й не знала, що Ви фізик! У мене з фізикою було туго! :)))))))) В школі ще якось пройшло, а в технікумі й інституті, пригадую, все кучкувалася з групкою таких, як я, щоб купити викладачеві пляшку коньяку! Бо інакше б не здала!!! :)))))))))))))))
Як фізик можу сказати твердо, що відображення себе можна побачити в будь-яких речах навколо куди потрапляють відбиті від нашого тіла промені. Просто якісні характеристики поверхні, з якої зроблено дзеркало, відбивають ну дуже-дуже багато променів і в певному напрямку, а скажімо тротуарна плитка значно менше та більш хаотично... Все інше - містифікації нашого розуму, які ви описали просто блискуче.
:)))) Дякую! "Життя Арсеньєва" не читала, на жаль. А на роздуми про світ за дзеркалом навіяв, мабуть, ще в дитинстві фільм про Олю і Яло! Правда, недавно стала замислюватися: а може той світ, за дзеркалом, правильніший?
22.12.2011 11:53 Тетяна Ільніцька
У Буніна є такий автобіографічний роман "Життя Арсеньєва". У ньому головний герой у дитинстві все намагається зазирнути за дзеркало, дізнатися, що ховається по той його бік. Холодне скло дзеркала інтригує. Інтригує самою здатністю відображати світ навиворіт. Вийшло, як завжди, по-філософські. Ваша поезія торкається душі й розуму, провокує на роздуми. Зазвичай, ми цього у поезії й шукаємо.
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори. «Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
