23.12.2011 21:11
-
359
    
  7 | 7  
 © Тарас Іванів († 2012)

Світ випалило дірами надій, 

Зросла стіна розсмаленої спраги. 

Паде між кістьми зганьблений двобій 

Остудлих правд - з реальністю ватаги. 


Із предковічного вуздечка ночі рвуть 

І обтинають наші тінь і нашу суть. 

Пригірщ, залишену дідами, прожиття 

Одвічних істин - кров для жил серцебиття. 


Мій дню! Згрозована, куди несеш пора? –  

Ці хмари чорні, пропасні, хвостаті. 

Обдертий стовбур, стлілих шкір карга, 

Стремить землею – в вічно вслезеній дівчаті! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.12.2013 20:18  Каранда Галина 

Боже, в Іваніва такі вірші - щоразу щось інше бачу, як читаю...

 24.12.2011 23:41  Одягнута в чорне 

у вас такі образи.... немов.. немов з плоті і крові... аж щемно стає...

 24.12.2011 12:28  Тетяна Чорновіл => © 

:))))))))))) Тепер не знаю, що сказати!!! А то ще слово з крапками напишете! :)))))))))))

 24.12.2011 12:26  © ... => Тетяна Чорновіл 

{#}

 24.12.2011 12:24  Тетяна Чорновіл => © 

:))))) А це вже - на кутні! :)))))))

 24.12.2011 12:23  © ... => Тетяна Чорновіл 

))))))))))))))))))))))))))))))))))))))

 24.12.2011 11:47  Тетяна Чорновіл => © 

Одна дужечка - це що? Крізь зуби??? :))))))))))))))))))))))

 24.12.2011 11:46  © ... => Тетяна Чорновіл 

)

 24.12.2011 11:44  Тетяна Чорновіл => © 

(((((( І тут хоче обскакати! Що за чоловіки пішли!!!!

 24.12.2011 11:42  © ... 

Один - новорічний!!!

 24.12.2011 11:41  Тетяна Чорновіл => © 

{#} Але сьогоднішні вже посипались на мою голову?))))))))

 24.12.2011 11:40  © ... => Тетяна Чорновіл 

Ой!!! Біжу - зашию!!!)))

 23.12.2011 22:19  Каранда Галина => © 

чогось на мене повіяло чимось древнім, скіфським...

 23.12.2011 21:18  Тетяна Чорновіл => © 

Тарасе!!! Ви може не помітили, але у Вас мішок з віршами прорвався!!! Та ще й такі похмурі сиплються!..... :))))))))