Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
26.12.2011 18:24Нарис
Про любов  
41000
© Анничка

* * * * * * *

Анничка
Опубліковано 26.12.2011 / 8058

Я знову бачу твої очі крізь туман. Ти виглядаєш так, ніби щойно спустився з холодного неба. До мене. Тільки я тебе небу не віддам. Ніколи. Так, кажуть, там добре. Але найкраще тобі буде тільки біля мене. Ми будемо жити у справжньому раю. Ми будемо спати на хмарах. Ти, прокидаючись кожного ранку, не віритимеш у своє щастя, обіймаючи мене, з твоїх вуст буде лунати одне питання: «Це не сон? Я не хочу прокидатись…». Я тебе ніжно пригорну до себе, поцілую по-дитячому миле обличчя і скажу: «Навіть в снах ще ніхто не був настільки щасливим…» 

Між нами відстань довжиною в декілька кроків… В очах я бачу бажання підійти, але, милий, чого ти боїшся? Забудь про все, що навіює на тебе страх… Просто ступи крок в ейфорію під назвою щастя. 

- Ще один крок… 

- Щоб ти знову пішла? 

Навіщо знову ці сльози? Ти прийшов, щоб оживити біль у моєму серці, щоб дні і ночі я бачила твій образ перед очима… Будь ласка, не роби такого. Якби ти знав, як я тебе кохаю… Якби ж ти тільки знав. Я вірю у взаємність. Знаю, що вона є. Але не всім дано прощати. Я молю Бога, щоб наділив тебе таким даром, вмінням. Туман… Наш ворог, який розділяє? Чи, навпаки, в його планах нас з’єднати? Якщо так, то ми не здійснюємо його надії, побажання, мрії. Але відповідатимеш за все це ти, коханий. Ми хочемо подарувати тобі щастя, а ти… Просто відмовляєшся… Я скажу, що одного часу відбила у тебе бажання бути щасливою людиною і ти став немов дивний мандрівник, який живе, бо так треба… Можливо, я виявлюсь винною… Якщо на мене чекає жорстоке покарання, я ні на хвилину не засмучусь. Якщо приймуть крайні міри, останнім бажанням буде прохання поглянути в твої очі і просто обійняти. Моя сльоза впаде на твоє обличчя або плече, подарує останнє тепло і згодом зрозумієш, що ніхто не в змозі дати тобі щось подібне, хоч на краплинку схоже….. Це тепло залишиться з тобою надовго, а я… Мене просто не буде. 

Будь ласка, підійди на одну мить, зрозумій, що це на краще. Дай мені ще один маленький шанс. 

 

Ти сам добре усвідомлюєш, що не зможеш більше ні з ким бути, але навіть собі боїшся це показати. І знову страх. Він здавлює нам горло перед рішучим кроком,він тримає нас за спину, шепочучи на вухо неприємні речі, від яких на тій же спині виступають краплинки поту, які візуально зображують той страх. 

Ти боїшся повторення тієї історії? Не варто. Ти боїшся, що втратиш свою чоловічу гордість? Ні, це пиха. А я соромлюся знову й знову дивитись в твої очі, але знаю, що без них життя неможливе, тому й забуваю про те, що кожного дня ганьблю сама себе про те, що сталося і знаходжу в собі сили знову підняти очі. 

- Вибач. Згодна на все, тільки прости… 

 

- Тоді зроби крок перша. 

Не задумуючись, я ступаю… Раптово відчула, як лечу в якесь глибоке провалля, безодню. Востаннє підняла очі вверх, а там просто туман. Сил кричати немає. 

Похмурий ранок… Жахливий сон. Дурні спогади. 

Ти перед очима. Тепер все цілком реально. Іноді в реальність краще не повертатись… 

- Я не можу. 

- Ти про що? 

- Я не можу вибачити, забути. 

- То що ж далі? 

- Йди своїм шляхом… 

 

Сон був віщим. Так… Я просто впала в глибоку безодню… Без нього… Над головою залишився тільки сивий туман, в якому маєш бути ти… 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
25.12.2011 Поезії / Вірш
Від сліз червоні очі
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
Нарис Про любов
23.07.2012 © Іриска
Я - красуня
26.12.2011
Я знову бачу твої очі крізь туман
14.10.2011
Святковий настрій світлі кольори звідусіль
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.8 (МАКС. 5) Голосів: 5 (4+1+0+0+0)
Переглядів: 244  Коментарів: 3
Тематика: Нарис, любов, крок
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.12.2012 01:10  Каранда Галина для © ... 
 26.12.2011 20:53  Олександр Новіков 

і тут сумно 

 26.12.2011 18:32  Тетяна Чорновіл для © ... 

Дуже гарно... І тяжко... Непрощення.- це великий гріх (на мою думку) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +38
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
24.04.2013 © Тетяна Белімова
09.12.2010 © Тундра
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
10.07.2013 © іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди