28.12.2011 09:14
-
310
    
  5 | 5  
 © Тетяна Чорновіл

НА СТІЛЬЧИКУ

НА СТІЛЬЧИКУ

з рубрики / циклу «ЕТЮДИ, КАРТИНКИ»

Що краще нам? Якби ж то знати… 

Жде прорахунків доля зла. 

Взяли до міста доживати 

Стару, вже немічну, з села. 


Та як же їй прилаштуватись 

З сільського в міста ритм і плин? 

Нема до кого обізватись 

Серед німих квартирних стін. 


Вона, селючка зроду-віку, 

Горнутись звикла до землі, 

До неї йшла в біду велику, 

До неї – в радощі малі… 


До неї встане вранці-рано, 

Оговтавшись від втоми снів… 

Сусід гукне: – Здоров, Оляно! 

Півні озвуться з-за тинів… 


А тут, у місті, все простіше, 

Немає сварок з-за межі, 

В квартирі тепло й сито. Лише… 

Всі незнайомі. Всі чужі. 


Вода – у крані, їжа – в роті! 

Робити що? Куди іти? 

Коли свої всі на роботі, 

Де прихилитись з самоти? 


Така незвична тиша всюди 

Між стін квартирних розлилась! 

– Ой важко тут, піду між люди… – 

Стара на думку спромоглась. 


Побути між людьми схотіла, 

Малого стільчика взяла, 

Прийшла на тротуар і сіла. 

Від самоти лиш не втекла. 


По небу хмари насувались, 

Дощем з них раптом полило. 

Прохожі йшли, не озивались, 

Немов старої й не було. 


Люд заклопотаний з сумками 

Спішив десь, змоклий, як хлющі. 

На стільчику стара з думками 

В передсвятковому дощі. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.12.2012 23:13  Лідія Яр => © 

сумно і красиво....життя...

 05.01.2012 12:35  Тарас Іванів 

А нам куди? Пройняло(

 29.12.2011 11:08  © ... => Одягнута в чорне 

Бувають печальні випадки, коли їм важко вирішувати за себе! (((( Дай Бог здоров"я Вашій бабусі!!!

 28.12.2011 23:49  Одягнута в чорне 

одразу згадала свою бабусю... вона ніколи б не покинула свого села, бо звикла, що кругом усі знайомі, усі "свої"

 28.12.2011 19:04  © ... => Каранда Галина 

((((( Думаю, стареньким важко пережити зміну обстановки, навіть не до міста. Це в нас серед тротуару сиділа стара минулого року на стільчику!. Люди її обходять, а вона сидить. Весь час хотіла написати вірш, та аж зараз "озвучила". А баби вже давно не видно...

 28.12.2011 18:59  Каранда Галина => © 

ми намагалися двоюрідну бабусю забрати з сусіднього села в своє. Бо мама моя замучилася до неї щодня їздити. вона дуже довго відкладала, поки здалася: добре, мов, завтра переїду. коли мама назавтра по неї приїхала, бабуся вже вмерла...

 28.12.2011 18:45  © ... => Каранда Галина 

Ми мою маму забрали також! Але вона чомусь дуже хотіла до міста! Осінню забрали, а в травні й померла доволі молодою ще (в 66 років). Скапала як свічка. Не змогла в місті жити!

 28.12.2011 18:07  Каранда Галина => © 

важка тема. Тому старі здебільшого й опираються переїзду, воліють померти в своїй хаті. тяжко і їм, і дітям, які не знають, як цьому зарадити.

 28.12.2011 16:48  Оля Стасюк 

Дуже сумно. Нещодавно читала один вірш(знов автора забула, от склероз) про те, як бабусю з села виряджали у місто. Там це явище порівнювали з похоронами... І так боляче...

 28.12.2011 15:20  © ... => Сашко Новік 

Маю декількох перед очима ( тих, які не можуть прижитися...) Тяжко спостерігати!

 28.12.2011 14:16  Сашко Новік 

Болюче. Я й зараз себе в квартирі не уявляю.