05.01.2012 17:37

-

442

10 | 10

 © Тарас Іванів († 2012)

Стихає вечір в ліхтаревих плямах, 

Приземний крок туману пошуком снує. 

Між верб заплетених у вслезених убраннях 

Поклін останній живоплоту віддає. 

Таємний закуток в затінку соромітнім 

У тишу зводить день-пройдоху й ночі тінь. 

Ніби підсміюється сич над рухом приті, 

У крику кидає надовкруж сиву слинь. 

Стулились погляди пасльонові пернатих, 

Усе живе забилось снами під каприз 

Пухнастих мороків – сердитих і крилатих, 

Що присадились ницо паволоччю вниз.