07.01.2012 11:17
-
533
    
  5 | 5  
 © Тетяна Чорновіл

Приборкання вогню

Приборкання вогню

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

– Девіз – горіти! Не коптіти!  

Все попелити! Навпрошки! 

– Ой, ні… Не вдасться охопити 

Ці полум‘яні язики. 


– Ти хто? Вода?!! Терпіть не стану! 

Йди геть, бо грізно спалахну! 

– А я хмаринкою туману 

Твій пломінь ніжно пригорну. 


– Ще маю силу я добрячу! 

Не притуляйся, бо спалю! 

– Зажди… Жагу твою гарячу 

Мрійливим трепетом заллю. 


Вода кипіла… Гарячилась… 

Помалу гнів вогню спадав. 

Вона струмочками сочилась, 

А він грайливо воркотав. 


Торкався ніжно її тіла, 

Впекти боявся, Боже збав. 

Вода в серпанках шепотіла: 

– Ну все, мій любчик… Ти пропав… 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.01.2015 18:11  Анна Ольтенберг => © 

Неймовірно гарно! Ідея дуже схожа на мою "Силу почуттів", але мені, звісно, ще далеко!)

 08.01.2012 13:48  © ... => Микола Чат 

Дякую за коментар!!! Якщо вже такий холостяк, як Ви, зацінив, значить вірш дійсно удався! :))))))))))))) Приємно!

 07.01.2012 23:46  Микола Чат => © 

Життєво!!! Зразу ігноруєте наші страждання, а потім осинового підбора у серце і все - пропав холостяк!:))) Але ж які то солодкі муки!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

 07.01.2012 22:54  © ... => Каранда Галина 

Почитаємо! :))

 07.01.2012 22:52  Каранда Галина => © 

а я теж майже про вогонь написала... трохи в іншому ракурсі, правда... ось сьогодні вночі виставлю...

 07.01.2012 19:57  Оля Стасюк 

Отак з ними треба!!!!!!!!!

 07.01.2012 15:51  © ... 

Дякую за чудові відгуки!!! І вас з Різдвом Святим!!!

 07.01.2012 15:38  Тетяна Белімова 

{#}

Неперевершена поезія! Побудована на протиставленнях не лише на рівні образності й змісту, а на "життєвому" рівні. Як часто таке трапляється, що кипучий вогонь здається неспішному плинові води, що знай робить свою справу! Вітаю із Різдвом! Христос родився!

 07.01.2012 15:04  Тарас Іванів 

Оце еро вищого гатунку!!! АБАЛДЄТЬ!!!)))