10.09.2009 00:00
-
536
    
  1 | 2  
 © Комарова Ольга

На жаль…

Доманіцькому С.О.

Холодний вітер кружляє листям, 

Мене не гріє… На серці – печаль

Я повинна була б зміниться, 

Та лишилась та сама, на жаль. 


На жаль, мені важко без тебе, 

Але я, на щастя, люблю. 

Хоч безжально сіріє небо, 

Це минеться… і я знайду. 


Я знайду в собі сили чекати, 

Виглядати твій поїзд в вікно, 

Відволікшись від дум малювати 

Золотисте осіннє панно. 



м.Кам’янець-Подільський, 8.09.09

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.09.2009 16:00  © ... 

О, так, в цьому ви маєте рацію, Яніко. Митець повинен творити і любити, і водночас любити, щоб, власне, і творити. Любов, розділена чи нерозділена, - хороший поштовх для написання віршів.

 10.09.2009 14:23   

Кохання - чудове почуття, вже тільки тим, що надихає на такі чудові твори...