Оля Стасюк Диво
Не чекала дива.
Не цвіла для нього.
Ніжна і красива
В сон плелась дорога,
Уплітала мрії,
І бажання, й роси,
Наче ейфорію
Заплітала в коси.
Не летіло диво,
Не цвіли ромашки,
Лиш душа журливо
Билася, мов в пташки.
Не чекала сонця,
А воно світило,
Не чекала дива,
А воно летіло!
І ліхтар бажання
Блима, блима, блима...
Увійшло те диво
Синіми очима....
09.01.2012 12:50 © ... |
Дякую) |
08.01.2012 21:24 Тарас Іванів |
 Пречудово!))) |
08.01.2012 20:18 Микола Чат => © |
 Красиве полотно! |
08.01.2012 19:37 © ... => Тетяна Белімова |
Знов на "Ви"?)) |
08.01.2012 19:36 © ... |
Дяукую! Але сині очі, про які я пишу, уявні. Ті, про які колись писала - треба було б вибити... Підлі і безсовісні... |
08.01.2012 16:49 Каранда Галина => © |
 Олюся! а що там з тими очима?:) новий виток?))))))) |
08.01.2012 16:34 Тетяна Белімова |
 Олю! Як Ви гарно описали несподіваний прихід дива-кохання. "Любовь нечаянно нагрянет..." Теж кохаю сині очі! |
08.01.2012 16:28 Тетяна Чорновіл => © |
 Сині очі, мабуть, потішені, що їм присвячено скільки рядків! :))) |