Упаду на холодну підлогу,
Сіро нидіє ранок в вікні,
І молюся - не чорту! не богу!
А очам моїх змучених днів!
О смутні і прекрасні довіку...
Через муку, утому і кров
Хай побачите справді велику,
Невмирущу, як вічність, любов!
А мені вже - нічого й нікого...
Як трава, я тихенький такий...
І до мене довірливо й строго
Посміхнуться далекі віки...
А вгорі, в далині, наді мною
Неприступний для зору людей,
Оповитий віків тишиною
Галілей.
Гей!
Герої!
Каліки!
Службовці!
Торговці!
Поетики!
А живіть собі,
як вам бажається!
Через те, що
ви чуєте?
все-таки
Сьогодні ми розкрутили такий ланцюг. Тут і "Відьма", і твій "Галілей", та й у моєму "Не судіть" Галина знайшла спільний корінь. Що то нас так поперло? Треба тримати "тиск" у системі.
Літературний портал "Проба пера" розроблений для сприяння розвитку української культури та мови. На ньому можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літпорталі тільки вірші та проза сучасників.
