10.09.2009 00:00
-
577
    
  - | -  
 © Комарова Ольга

Листя

Доманіцькому С.О.

Воно кружляє, розлучаючись з гілками, 

Накидкою лягаючи в траві. 

Щось важко описать мені словами, 

Що ж відбувається в моїй душі, 


Чому у серці ожила тривога, 

Чому ось ці печально линуть дні. 

Спадає листя тихо на дорогу – 

І загубилися мої сліди. 


Мій погляд втоплений в воді холодній, 

Знов на мосту перила крижані. 

Якби ж ти зміг приїхати сьогодні 

І відігнать від мене ці думки. 



м.Кам’янець-Подільський, 8.09.2009

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.09.2009 15:57  © ... 

Пишу на одному подисі, не задумуючись.Це саме те, що я відчуваю, моє сприйняття і бачення навколишнього світу.Радію, що є люди, у яких сприйняття те саме.

 10.09.2009 14:21   

Знойомо до болю... У вас там мелодійно іде рима, читаєш і опиняєшся поруч з вами на картині...