09.01.2012 23:10
-
732
    
  3 | 4  
 © Микола Чат

Останній гопак

з рубрики / циклу «УКРАЇНО МОЯ»

Не повернути вже назад, 

Ріки криштальне мерехтіння, 

Полів сплюндрованих цвітіння. 

У небі, яснім, зорепад. 


Бездумно губимо свій дім,  

Злим цуценям ссемо планету, 

Фабричних трубищ сигарету, 

В жадоби обернувши дим. 


Циганчуком, вдягнули лан 

Ми у відправлень сміттєквіти. 

І ну, до одурі радіти, 

В, хвороб руні, мов той баран! 


Премо ненаситно нітрат, 

В котеджах, що на пляжнім трупі… 

У Чорта, гопака на д…пі, 

Зі Смертю гоцаємо, брат!!! 



Печалить вже мене давно, 

Що своє знищивши коріння, 

Трухлявим пнем нерозуміння, 

Під склеп Природи впадемо. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.01.2012 00:19  Тетяна Белімова 

Сумна, але правдива істина.

 09.01.2012 23:18  Тетяна Чорновіл => © 

Думала, справді гопак! Тяжке чтиво...

 09.01.2012 23:17  Каранда Галина => © 

мій тато каже, що коли землетрус, то нас планета стряхнути з себе намагається... і колись це їй таки вдасться...