09.01.2012 23:10
615 views
Rating 4 | 4 users
 © Микола Чат

Останній гопак

Не повернути вже назад, 

Ріки криштальне мерехтіння, 

Полів сплюндрованих цвітіння. 

У небі, яснім, зорепад. 


Бездумно губимо свій дім,  

Злим цуценям ссемо планету, 

Фабричних трубищ сигарету, 

В жадоби обернувши дим. 


Циганчуком, вдягнули лан 

Ми у відправлень сміттєквіти. 

І ну, до одурі радіти, 

В, хвороб руні, мов той баран! 


Премо ненаситно нітрат, 

В котеджах, що на пляжнім трупі… 

У Чорта, гопака на д…пі, 

Зі Смертю гоцаємо, брат!!! 



Печалить вже мене давно, 

Що своє знищивши коріння, 

Трухлявим пнем нерозуміння, 

Під склеп Природи впадемо. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Над ставком сивезна хмара... | Микола Чат». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Дідівські прикмети | Микола Чат».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.01.2012 00:19  Тетяна Ільніцька 

Сумна, але правдива істина. 

 09.01.2012 23:18  Тетяна Чорновіл => © 

Думала, справді гопак! Тяжке чтиво... 

 09.01.2012 23:17  Каранда Галина => © 

мій тато каже, що коли землетрус, то нас планета стряхнути з себе намагається... і колись це їй таки вдасться... 

Публікації автора Микола Чат

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 2 | Знайдено: 10
Автор: Микола Чат
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: УКРАЇНО МОЯ;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;