10.01.2012 20:26
-
532
    
  18 | 18  
 © Тарас Іванів († 2012)

Катедральна площа

І біль стоїть, і плачуть скроні міста –  

Аж потемніли стіни з вітряних сторін. 

Колюче слово скаче, хоч могло тут плисти, 

Лишати між підмурків свій повітряний уклін. 


Вточити ще нудьги – на що зима ще здатна? 

Туманом гострим, мжичкою під одяг зазира. 

Там, може, в чімсь і була територія приватна, 

Тепер краплина похоті все тіло роздіва… 


Будиночки, облизані, у день на день очима, 

Зіржавленими скрипами трамвайчик проплива. 

Хтось тихо, ніби, дихає на паперті вітчима, 

Що доглядає місто це – століттями, без сна! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.07.2012 18:19  Оля Стасюк 

 11.01.2012 12:38  Тетяна Чорновіл => © 

{#}

 11.01.2012 12:33  © ... => Тетяна Чорновіл 

Я мав на увазі, що жінка сказала де я!!!)

 11.01.2012 12:31  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно!!!! Тепер я вже "ХОЧ ХТОСЬ" :))))))))))))))) А починалося з "моя любов"!!! :))))))) Чоловіки....

 11.01.2012 12:26  © ... => Тетяна Чорновіл 

За мене хоч хтось звітується!!!))))))))))))))))

 11.01.2012 12:18  Тетяна Чорновіл => © 

{#}Я тут, Тарасе! Схована за мовчазні чудово... І за свою депресію...

 11.01.2012 10:22  © ... 

Куда подівалась моя любов ??? Тетяно, Ви де??? )))

 10.01.2012 22:36  Каранда Галина => © 

про трамвайчикові зіржавлені скрипи - дуже гарно!

 10.01.2012 21:18  Сашко Новік 

чому ж сумно? тут же про красу, просто дібрати треба

 10.01.2012 20:31  Оля Стасюк 

Знов сумно? заплакала((