25.01.2009 00:00
-
813
    
  - | -  
 © Микола Щасливий

Дар помічать

Місяць у плямах, стривожене небо, 

Зірка метнулась між хмар. 

Враз спонтанічно подумав про себе, 

Це відчуває ж лиш дар! 


Дар який гублять, чомусь. Дивні люди! 

Як можна не помічать 

І замінивши це на пересуди, 

Замість того, щоб співать. 


Місяць гортає, ковтаючи зорі. 

Видно. Порив відчуттів. 

Навкруг дивлюся, мої лиш долоні, 

Ловлять спадання душ зір. 


Руки розвів, на будинках лиш тіні, 

Мабуть, на смак гіркота. 

Поряд зі мною лиш мрії присіли, 

Ніч дрібну сітку сплела. 


Ніч між вузлами усе поховала, 

Мрії у пастках стирчать. 

Всі, не мої, зорі розшматували, 

Дар я навчивсь помічать. 



19.02.06 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.02.2012 02:07  © ... 

Ой, описка в першому рядку... підправив вже.

 15.02.2012 01:19  Каранда Галина => © 

Ніч між вузлами усе поховала, Мрії у пастках стирчать.

точно, у пастках...