Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
12.01.2012 19:09Мініатюра
Про казку  Про молодість  
Рейтинг: 5 | 5 гол.
© Тетяна Ільніцька

Весняна фотокартка

Зі студентської теки

Тетяна Ільніцька
Опубліковано 12.01.2012 / 8323

- Привіт! Як я скучив за твоїм темним волоссям! 

- Але ж зараз навкруги – темна земля, темні дерева на ній. Інших кольорів ще немає в природі – вони ще просто не з’явились. 

- Привіт! Як я скучила за твоїми синіми очима! 

- Але ж навкруги, скільки сягає око, над темрявою землі, - синє бездонне небо. Будинки твого міста вросли в цю синь, майдани твого міста застелили цю землю. 

Це мій давній, щирий приятель – весняний вітерець, нетривкий, як перший сніг. А це я. Ми зустрілись у перший день весни. Один легкий подих вітру, і моє волосся заятрило, залоскотіло в повітрі, почало лащитись до його теплих рухів. Ні, так нікуди не годиться! Із вітрини до мене випливло моє відображення з непокірними, буйними пасмами. 

- Гей! Припиніть негайно! Що це ви влаштували? На кого я схожа!, - кидаю я вітрові, докірливо вгамовуючи волосся. 

- А ти не дивися, як не хочеш! От зараз візьму і зроблю тебе невидимою! 

Невидима й вільна! Звісно, я – не Маргарита. Але ось повз мене йдуть люди, чують мої кроки, але мене не бачать. Здивовано обертають голови. Наполохано каркає ворона. Кроки незадоволено вистукують навздогін мені: «Стук-Стук. Ти не можеш без нас. Стук-Стук. Доки ти ходиш, ми завжди будемо з тобою. Стук-Стук. Адже ти не вмієш літати!?». 

От дурні кроки! Сьогодні я можу все. Вітер підштовхує мене, і я пірнаю у небо, а попереду летить мій сміх. Він вдаряється об дах будинку і розсипається фонтаном маленьких гострих бризок. Ворона злякано злітає з дерева. Десь унизу, на покинутій мною вулиці, розпачливо волають мої Кроки: «Вернись! Або забери нас із собою! Ми не можемо існувати без тебе!». 

- Це – я, а це – весняний вітер. Це – мої кроки, які здивували перехожих. А це – мій сміх і налякана ним ворона, - показую я своєму мудрому котові одну весняну фотокартку. Він дивиться на мене розумно і докірливо. «Виховані панни так не поводяться!», - читаю я в його очах. Кіт мружиться і відвертається до вікна, зачудовано вдивляючись у весняний пейзаж. Може, йому хочеться пірнути в синє небо, але він ніколи цього не зробить, тому що чемні коти не літають. 

Київ 1996-1997
12.01.2012 Поезії / Білий вірш
Триптих на східний мотив (Зі студентської теки) | Бель Іммові
Попередня публікація: 09.01.2012 Проза / Нарис
Нарис - TEMPO. Із циклу «Універсальний міський пейзаж» | Бель Іммові
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
26.05.2018 © Іван Петришин / Казка
Богині Гризоти (ПРИТЧА)
26.05.2018 © Анатолій Валевський / Казка
Личаки-мандрівники
26.05.2018 © Анатолій Валевський / Роман
Нічний гість (Глава 22)
25.05.2018 © Анатолій Валевський / Роман
Нічний гість (Глава 21)
24.05.2018 © Панченко Вадим / Роман
Бог Індерону
ЛІРИКА
12.01.2012
Весняна фотокартка
22.03.2012
Це зовсім не любов
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 5
Переглядів: 147  Коментарів: 10
Тематика: Мініатюра, фотокартка, вітер, кроки, місто
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.05.2018 19:52  Надія для © ... 

Чудова замальовка! Весною про що тільки не напишеш! Дякую, пані Тетяно!  

 26.09.2017 07:50  © ... для Наталія Старченко 

Авжеж))) Так і є, бо тут про всіх нас :)))) 

 25.09.2017 08:40  Наталія Старченко для © ... 

Цей твір весело й приємно читати) таке відчуття, ніби він про мене))) 

 13.04.2017 07:48  © ... для Липа Ольга - Душа Українки 

Щиро дякую!

 12.04.2017 19:51  Липа Ольга - Душа Ук... для © ... 

Романтична та чуттєва замальовка! Наповнена життєвою енергією!!! 

 20.03.2016 07:58  Ольга Шнуренко для © ... 

Дуже цікава весняна феєрія! Романтично, лірично, поетично! 

 12.01.2012 21:31  © ... для Олександр Новіков 

Дякую. 

 12.01.2012 21:31  © ... для Каранда Галина 

Та з ліриків під тиском життєвих обставин дуже швидко стають циніки. Я ж кажу, на світ уже не подивишся 19-річними очима... 

 12.01.2012 20:31  Олександр Новіков 

бомба. весна. 

 12.01.2012 19:19  Каранда Галина для © ... 

дійсно, лірика! я ж кажу - поет!:) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк +20
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ +32
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти +27
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії +21
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
14.09.2012 © Микола Щасливий
02.02.2012 © Т.Белімова
21.09.2010 © Журналіст
21.05.2018 © Світлана Нестерівська
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди