12.09.2009 00:00
-
978
    
  1 | 1  
 © Оля Кузьмин

Темна кімната

Холодна, концентрована темрява. Спустошена, покинута кімната. Вони таємні коханці, що в текли від допитливого ока світу. Вони відмовились від цивілізації і забрели на край землі. Залишили тільки маленьке віконце, щоб спостерігати за людьми. 

Крізь жалюз, яке вони повісили на вікно, проникало світло. Воно пролізало, протікало, проштовхувалось і протискалось. Воно намагалось залізти в душу кімнати, аж поки не з`явилась рука з револьвером і не вистрілила. Більше світло не намагалось пройти непоміченим. 

Їх знову залишили в порядку. І коханці закрились від усіх на ключ. Темрява, сидячи в кімнати на колінах, розповідала їй казки про осінь. А кімната в цей час мріяла про літо. 

Невидиме третє око довго спостерігало за коханцями. Аж поки біля його ніг не прогулялось чорне кошенятко. І око, налякано кліпаючи, побігло кудись далеко геть. 

Більше кімнату і темряву ніхто не бачив........... 

.....Якась рука перерізала останню ниточку, що вела до них.... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.09.2009 08:01  Комарова Ольга 

Цікаво-цікаво.Інтригуюче