13.01.2012 12:47
-
435
    
  17 | 17  
 © Тарас Іванів († 2012)

Ти знав, що там буде, і ти пішов –  

У замкові, з дубів, роздерті двері. 

Ти збудував його, та кинув свою кров, 

Яка потягла за тобою світ містерій. 


На тіні щастя зупинився, обійшов, 

Ніби згадав свою тяжку, часів, недолю. 

Борсався рибою, зник в крик німий – агов, 

Ти розчинився в каво-димнім алкоголю. 


Хліби засолені – витріскані поля, 

Ти осінь свою не у ті плоди засіяв! 

Такий вже чорт у тобі сів – як немовля, 

Ти все попробувати завжди світом мріяв. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.01.2012 17:33  Каранда Галина 

Ти осінь свою не у ті плоди засіяв! як на мене, Ваші осінні плоди дуже гарні! мабуть, ще довго буде бабине літо!))

 13.01.2012 13:23  Оля Стасюк 

Ні, все пробувати не треба.... Адже стільки болю є в світі...

 13.01.2012 13:04  Тетяна Чорновіл => © 

Мабуть це правильно - все спробувати! :))) А світ містерій існує, що не кажіть!!!