20.01.2012 11:05
-
471
    
  5 | 5  
 © Микола Чат

Бабусі

з рубрики / циклу «ПРИСВЯТИ»

Вдивляюся в брудне немите скло: 

За павутинням вибитих фіранок, 

Лиш порожнеча. Щастя віджило – 

З бабусею пішло в осінній ранок. 

Тут як завжди, подушок барвограй, 

Крохмаль серветок на старім дивані, 

І скатертини вив’язаний край. 

Веселки доріжечок самоткані. 

Машинка швейна, ґудзики, стрічки, 

Потерті окуляри на журналах, 

Ниток сувої, з дерева гачки, 

І гобелен на стінці – ружі спалах. 

Все на місцях, охайно й до ладу. 

Лише нема тебе бабуся мила! 

Сльоза на склі… Печальний знову йду, 

Дитинства де оброблена могила. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.01.2013 17:40  Ем Скитаній => © 

світлий і водночас печальний віршик...і шана до "бабусі" дуже проникливо пересказана в ньому...чудово.

 21.01.2012 13:21  Сашко Новік 

сумно. гарний вірш

 20.01.2012 11:50  Тетяна Чорновіл => © 

Дитинства могила... Дуже боляче... Гарний вірш!