Каранда Галина Що робити з цим...
Що робити з цим
Згірклим осадом?:
Чужим осудом.
Своїм осудом...
Як відшкрябати
Цей наліт тяжкий,
Не пошкодивши
Чистоту душі?
Де подіти це
Зашкарубле Я,
Щоб не втратити
Ще й своє ім’я?
Як змиритися
З власним острахом?
Сумним острахом…
Душу порохом
Заміта печаль
Не втекти ніде
Від розчарувань.
Треба жити з цим…
Чужим осудом…
власним острахом…
тяжким мороком…
Лубни, 23.01.12
21.01.2014 23:44 Мальва СВІТАНКОВА |
 Знайомі відчуття. Твір хороший. |
08.11.2012 10:53 © ... |
спасибі |
08.11.2012 09:49 Деркач Олександр => © |
 Написано гарно, такий собі інтровертний монолог... |
28.01.2012 17:52 © ... => Сашко Новік |
о... це дуже висока оцінка! дякую! |
28.01.2012 14:32 Сашко Новік |
 не знаю як кому, а мені Висоцького нагадало ритмом |
24.01.2012 00:05 © ... |
дякую всім, хто відгукнувся. |
23.01.2012 20:53 Оля Стасюк |
 Важко... |
23.01.2012 20:49 Микола Чат |
 "5" |
23.01.2012 18:13 Тетяна Белімова |
 "Як змиритися з власним острахом?" - це, певно, одвічне питання. Поки живемо, постійно у полоні страхів. |
23.01.2012 15:21 Софія Скопіє |
 Як би не сумно звучало, та така реальність. Людина хоч би що спочатку себе завзято вихолощує, а потім жалкує:( |
23.01.2012 12:22 Тарас Іванів |
 Цікаво і сумно. |
23.01.2012 12:19 Тетяна Чорновіл => © |
 Печально... |