Україна
Земля затоптана, стражденна
з давніх часів, з покон віків.
Скажи мені, чи не даремно
твій степ широкий попелів?
Були козацькі перемоги,
татарське іго і ярмо.
Куди тепер ведуть дороги?
Невже нас знищити дамо?
Невже затопчуть наше слово,
посіють іншого зерна?
І замість хліба – лиш полова,
замість пшениці – лиш стерня.
За Україну помолюсь,
нехай воскресне з попелища.
Низенько в ноги поклонюсь,
щоб розцвіла, як в саду вишня.
м. Кривий Ріг, січень 2012р
