І ти рахуєш кожну мить
з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»
І ти рахуєш кожну мить,
Перебираєш дневі танці.
Так невгамовно, так летить
Час, що виламує нам пальці.
Проїздом загубили сни –
Казкових пасинків цих світів.
Розкинуть небеса поли
Зими в душі – зими у літі.
Звились ліани – точать з мрій
Останні соки – сухе русло
Наших розгублених надій..,
В опалім листі сліз загусло.
