Тарас Іванів
Зловили правду, вибавили ціль,
З агонних страхів вичавили жалі.
Чим далі – ніч темніша надовкіль,
І погляди – пустельні, вистраждалі.
Чекали квітів – згірчені плоди
Ударили у ніздрі тяжким шоком.
Недолі стріли, доля – у сліди
Пустилася повільно кволим кроком.
На вспак, мов магнес, нас із обширу світів,
Із мертвих повстає азійська пляма
Монголо-трутнів… Привітатися не вспів
Народ із волею… Орди знов кличе яма!!!
28.01.2012 23:42 Каранда Галина => © |
 а про що це ми говоримо?:))) |
28.01.2012 23:41 Тетяна Белімова => Каранда Галина |
 Не журіться, там, мабуть, немає нічого цікавого. |
28.01.2012 23:40 © ... => Каранда Галина |
Переважно - ротом))) |
28.01.2012 23:37 Тетяна Белімова => © |
Ні, не знайома. Мала на увазі примітивне уявлення патріотизму і, відповідно, такі ж поетичні засоби. |
28.01.2012 23:36 Каранда Галина => © |
))) яка ж я таки темнота!) і не чула ніколи!) |
28.01.2012 23:33 © ... => Каранда Галина |
Радянський міністр культури України. Мудак рідкісний!))) |
28.01.2012 23:30 Каранда Галина => © |
) я думала, то про шаровари мова) а хто такий отой Шарварк? |
28.01.2012 23:27 © ... => Тетяна Белімова |
То Ви може з Шарварком знайомі???) |
28.01.2012 23:12 Тетяна Белімова |
Патріотичні вірші у Вас виходять дуже щирі й зболені. І що дуже імпонує, без набридлої шараварщини. |
28.01.2012 21:31 Сашко Новік |
 сумно |
28.01.2012 17:31 Каранда Галина => © |
важко... |
28.01.2012 16:15 Тетяна Чорновіл |
 азійська пляма Монголо-трутнів… Гарно!!! :))))) (Тарасе! У Вас віршовану греблю прорвало???? |