30.01.2012 20:56
624 views
Rating 5 | 2 users
 © Тетяна Ільніцька

РАФАЕЛЛО

Біла смуга

Біла смуга біжить-зливається на обрії із ранковим літнім туманом. Цей легкий серпанок нічної вільгості, що за мить розтане під першими променями сонця, коливається над трасою, і машини, як примарні видива потойбіччя, жовтим світлом своїх люмінесцентних очей підсвічують цю його молочність до жовтуватої, як покаляний несвіжий сніг на доріжках міського парку, прілості. 

Біла смуга, якщо зблизька до неї придивитися, не така вже й біла, тобто відносно біла, скажімо так, вона біла на сірувато-землистому асфальті і досить такі далека від сліпучо-сніжної ясності крейдяного паперу. Нанесена на заміське шосе ще за часів царя Горошка, вона, як візерунок долі, веде сумну оповідь незчисленним жертвам примарного світла фар – нічним нетлям, метеликам, комашні, пташкам та й навіть чотирилапим й хвостатим; зачовгана новою і старою, зимовою й літньою резиною, покреслена й розграфлена ромбами й квадратами, а іноді трикутниками й овалами, химерними ієрогліфами й піктограмами долі. Хто тільки не торкався її лише у момент створення білосніжної виструнченості! Чия тільки нога, колесо, шина не ступала по ній! Яких лишень історій не розгорталося в окружжі її видимості! Вона нескінченна, як сама дорога, і тільки на дорозі й може існувати: навіть якщо її не нанесли з економічних чи ще бозна яких міркувань, вона невидима, але уявна все ж присутня у всіх дорожніх маршрутах.  

Біла смуга зовсім не схожа на пішохідну зебру, цей маленький перехід з одного берега життя на інший, в якому широко розмічені білі прямокутники є ніби кроками цього умовного порталу. Біла смуга – це стіна, відсутньо-присутня перепона: її немає, але кожен водій в ім’я свого життя має уявляти її, пам’ятати про неї, мати її на увазі, тримати її на відстані інтервалу, бути якомога правіше від неї, пропустити до крайньої межі зіткнення з нею лихого смертника, що несеться майже нею в чадному угарі, все додаючи й додаючи газу. Він несеться. – Ти несешся. – Я несуся. – Всі ми несемося, розділені білою смугою, віртуальною смугою, острівцем безпеки, відбійником, покресленим світловідбиваючими смугами, цією дорогою нашого життя. 

Спокуса, чи радше в множині – спокуси. Щодень, щогодини, щосекунди. Всі сущі приречені відчувати спокусливість різних речей. То ж ми, ласуни, не гірші й не ліпші за інших, коли відчуваємо спокусливу радість солодкої лакоминки! Та й хто може прожити без солодкого, без почуття щастя, яке ніби за помахом чарівної палички виникає в серці, тільки-но в роті розтане шоколадна довершеність цукерки! Але сьогодні не про шоколад, какао чи каву. Ні, сьогодні про біло-кришталеву, сніжисто-хрумку довершеність Рафаелло. Народ наш вигадливий, на різні експерименти справжній мастак, і як тільки у продажу з’явились цукерки Рафаелло, відразу ж примислив собі присмачнющий рецепт однойменного торту, який і пропонується Вашій увазі. 


Торт Рафаелло 

Склад: 

3 яйця; 

1 склянка цукру + ванільний цукор; 

3 склянки борошна; 

1 пакетик розрихлювача (у крайньому разі можна додати соду з оцтом); 

2 столові ложки сметани або вершкового масла. 

Збиваємо яйця з цукром до крутої піни, додаємо починаючи з борошна інші інгредієнти. Тісто не повинно бути крутим! Але й не повинно сильно липнути до рук, бо незручно буде коржі розкочувати. Ставимо тісто на декілька годин у холодильник. У цей час можемо взяти кулінарний папір і ножиці й вирізати 10 шаблонів (бо коржів у нас буде 10) за розміром нашої форми для випікання, бажано круглої. Це полегшить нам подальший процес: поки буде пектися корж, а він печеться протягом 5-7 хвилин, ми будемо розкочувати наступний на паперовому шаблоні – безперервне виробництво. 

Ось коржі випечені. Робимо крем. 

Крем: 

700 г сметани; 

1 склянка цукру + ванільний цукор; 

200 г очищеного мигдалю; 

1 пакетик кокосової стружки. 

Збиваємо сметану із цукром до утворення кремоподібної маси, але недовго, бо може утворитися масло, кінець тоді усім мріям поласувати тортиком! Починаємо перемащувати коржі, на 2, 5, 7 і 9 корж розкладаючи мигдаль та присипаючи кокосовою стружкою. Верх торту теж прикрашаємо кокосовою стружкою. От Вам і Рафаелло! Смачного. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Кулінарія та рецепти

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Пародія - Робот - Рицар (Дружній шарж на літеру Р) | Бель Іммові». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Кен Кізі. "Політ над гніздом зозулі" | Бель Іммові». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Тетяна Ільніцька.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 31.01.2012 15:26  © ... => Олександр Новіков 

Це порівняння я ... списала у Артура Хейли (роман "Аеропорт"). Отак дожилась до плагіату... 

 31.01.2012 15:25  © ... => Сон Блакитного Сонця 

Успіхів! Головне не полінуватися у магазин за розпушувачем піти, тоді коржі вийдуть, як то кажуть, повітряні, будуть у роті танути. Рекомендую Доктора Одкера (не в цілях реклами, а тому що класний продукт). 

 31.01.2012 14:20  Сон Блакитного Сонця 

жінка вже тортом зацікавилась 

 31.01.2012 14:14  Олександр Новіков 

дякую за привітання. цікаве порівняння з коньяком. ще трішки і можна буте чіпляти третю зірочку. Новіков ординарний, з середньою витримкою спиртів...)))))
Біла смуга шикарнюча, люблю такі речі.
дякую за торт 

 31.01.2012 02:39  © ... => Тетяна Чорновіл 

Тетяно! Дякую! Від такої картинки можна слиною захлинутися! 

 31.01.2012 00:23  Каранда Галина 

всі зібралися на тортик!!! наливай!). ой, нарізай, тобто!)

з святом!!!!!!!!!!!!!

 30.01.2012 21:46  Тетяна Чорновіл => АнГел 

Рецепт у публікації!!! :)))))))))) Я тільки картинку підбирала!!! 

 30.01.2012 21:43  АнГел => Тетяна Чорновіл 

Ухх яка смакота !!!....Приєднуюсь до привітань...А рецепт таких ласощів є ...?

 30.01.2012 21:25  Тетяна Чорновіл 
 30.01.2012 21:21  Тетяна Чорновіл 

Дозвольте приєднатися до привітання! І до торта, звичайно!!!! Всього тобі, Саша!!! Цілий всесвіт щастя, жменьку грошей і мішок творчого натхнення!!! :)))

Публікації автора Тетяна Ільніцька

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо