Байдужий погляд
Байдужий погляд в пустоту
І стрілки більше не ідуть.
Ледь чутно пульсу частоту.
Чи є десь вихід, вірний путь?
Дотик долоні розбудив,
Із марева страшного сну.
В обіймах теплих обхопив
Діждатись обіцяв весну.
Не кидай більше в темноті,
Боюсь погаслих ліхтарів,
Задуха давить в самоті,
Хочу щоб подихом зігрів.
м. Кривий Ріг, грудень 2011р
