01.02.2012 11:30
-
387
    
  7 | 7  
 © Тарас Іванів († 2012)

Десь омріяний берег, 

Десь родинні, споріднені дні 

Кличуть, манять до себе –  

У казки в чарівнім полотні. 

В присмеркових садибах 

Заблукали між тіней, легкі, 

Духи мрій – непосиди, 

Що втекли – недосяжні й пруткі. 

Лише зрідка полоще 

Вітер запахом рідних земель 

Закорковані площі 

Авт насуплених, мов чужих скель. 

Ще думок легкі стріли 

Десь-подесь досягають мети. 

Як на крилах, замліли, 

В переляку хиткім висоти. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.07.2012 21:00  Оля Стасюк 

 01.02.2012 11:40  Тетяна Чорновіл => © 

Так ніжно! Аж серце стрепенулося! :))