01.02.2012 11:38
185 views
Rating 5 | 2 users
 © Міппа

Важко бути собою. 

Пхати гній сірих мас. 

Досягти альянсу і покою, 

В міліардах псевдорас. 


Ввімкнутим постойно бути. 

Мати в собі сіль і кров. 

До розплетиних почуть покути, 

Доплести парчу любов. 



******* 


Думок понос, лиш на папері, 

Відсутні вікна, відсутні двері. 

Свідомість прагне! Прагне волі! 

А що я вітер? Вітер в полі... 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Для дорослих

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш - Я в андеграунді! І хто мені суддя? | Міппа». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Міппа.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.02.2012 22:51  Каранда Галина => © 

дивне поєднання замкнутого простору й необмеженої волі. 

Публікації автора Міппа

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо