Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
04.02.2012 20:49Вірш
Про батьків  Про Україну  Про волю  Про війну  Про Батьківщину  
20000
© Матвієнко Анастасія

Життя, обірване війною…

Матвієнко Анастасія
Опубліковано 04.02.2012 / 8836

Яскраве сонце заснували хмари… 

І дим, і попіл, й подихи війни… 

«Я захистити Україну мушу! 

І рятувати край наш від біди». 

Зібрався з духом, та й пішов до неньки, 

Щоб сповістить про рішення своє. 

Хоч щиро він жалів її серденько, 

Та мусив все ж сказати, все, як є… 

«Піду на фронт, піду я воювати 

Пробач за все, ріднесенька моя» 

Враз помарніла сива мати 

І по щоці скотилася сльоза. 

– О, ні! Не відпущу тебе я, сину, 

Ще не настав твій час, ти зовсім молодий! 

Не хочу я, щоб в ранню цю годину 

Загинув ти, мій сину дорогий! 

– Ти зрозумій, матусю моя мила, 

Не зраджу я ніколи у житті 

Ту Батьківщину, що мене зростила 

І колискову, що співала ти мені. 

Зібрався син у дальнюю дорогу, 

А мати все тужила в стороні 

– Ну все – пора, матусю, я – готовий, 

Боротись за країну на війні.  

Зірвалась мати, кинулась до сина: 

– Синочок мій, благаю – зупинись! 

– Ні, ненько, йду я захищати Україну, 

Так нитки долі вже мої сплелись… 

Як чайка зранена, вона кричала, 

Просила Бога сина врятувать 

Заламувала руки, знов благала 

Усіх святих його охоронять. 

До себе сина ніжно пригорнула , 

Міцно-міцно, мов останній раз, 

Та в серці ще надія промайнула: 

Все буде добре, все буде гаразд. 

Перехрестила сина вже безсила 

І з хусткою, що вишила сама 

У путь важкий його благословила, 

А поряд з ним пішла її душа. 

Йшли дні за днями, ночі за ночами 

Вона ж усе чекала у селі 

Лиш вісточку, щоб вислав син для мами, 

Лише: «Все добре, рідна, я – живий». 

Так і жила вона одною миттю 

Тривала що від звістки до листа 

Від сліз її гірких зів’яли квіти 

Й настала скоро осінь золота. 

То був осінній день звичайний, 

Сиділа мати пряла при вікні, 

А серце огортав туман печальний: 

«Які там справи, як там на війні?» 

Аж чує в двері стукіт тихий –  

Схопилась, відчинила і в ту ж мить 

Додолу впала: підкосило лихо… 

«Мої ви співчуття прийміть…» 

Не бачила й не чула вже нічого 

Її серденько кров’ю облилось, 

Мов кат жорстокий, що не знає Бога, 

Розбив, й воно сльозами залилось… 

– Навіщо жити далі, задля чого? – 

Ледь тихо-тихо мовила вона –  

Лиш існувать на світі й більш нічого… 

Бо душу її вбила та війна

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
03.02.2012 Поезії / Вірш
О, слово рідне! Як в тобі багато!
07.02.2012 Поезії / Вірш
Я стою на порозі життя...
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
26.02.2017 © Тетяна Чорновіл / Драматичний вірш
Моєї пам’яті вино
26.02.2017 © Георгій Грищенко / Вірш
У країні далекій
26.02.2017 © Олена Коленченко / Ліричний вірш
Твоя і моя весна!
26.02.2017 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Покарання
26.02.2017 © Серго Сокольник / Любовний вірш
Чому нема?.. експериментальний сонет
Вірш Про Батьківщину
26.02.2012 © рівнянин
Серце виє побитим псом...
04.02.2012
Життя, обірване війною…
03.02.2012 © анджейовська-
Присвячується Лесі Українці
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 288  Коментарів: 6
Тематика: Вірші, Батьківщина, війна, батьки, Україна, воля
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 04.02.2012 22:57  Тетяна Чорновіл для © ... 

Болючий вірш! ((( 

 04.02.2012 21:25  Каранда Галина для © ... 

зараз якщо й повториться, то не так... 

 04.02.2012 21:23  © ... для Каранда Галина 

Це дійсно так. Цей вірш народився після зустрічі з рідними бійця, який загинув у нашому районі. Він був зовсім молодим, йому не було й 18 та він приписавши рік пішов воювати, і загинув вже через 8 днів. Це дійсно жахливо і боляче. І я щиро сподіваюся, що такого більше ніколи не повториться. 

 04.02.2012 21:18  © ... 

Дякую!
Не можу з Вами не погодитись,це-дійсно найстрашніше.Саме це почуття,на прикладі долі однієї матері,я намагалася передати у вірші... 

 04.02.2012 21:17  Каранда Галина для © ... 

якраз саме такі молоді й гарячі першими й полягли... випуски 38-го, 39-го, 40 го, 41-го року з війни майже не повернулися... 

 04.02.2012 21:01  Субота Олександр 

Проникливо до болю,схиляю голову... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
26.02.2017 © роман-мтт
Гіркі жнива +2
23.02.2017 © роман-мтт
Розумні коні людей не возять +13
29.12.2016 © Каранда Галина
З Днем народження, Портале! +51
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +43
ВИБІР ЧИТАЧІВ
02.03.2014 © СвітЛана
03.05.2011 © Наталі
19.02.2012 © Таїсія
15.06.2013 © Марина Моренго
15.01.2009 © Микола Щасливий
08.02.2012 © Серж
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди