Треба навчитись прощати.
Непомітно втікає вода в потічку .
Його не здолали морози.

Треба навчитись бігти.
Не від себе, щоб не скував мороз.
Знову і знову жити.

З болота води не пити.
Отрута, гниття і сморід.
Хто я? щоб когось судити.

Не слабкість - забувши простити.
І сили не має струмок,
Та в ньому початок ріки.

Вип’ю тієї води.
Зламаю збудовані греблі
Навчусь як струмок текти.

Дрогобич 2012

Рейтинг: Оцінка публікації Чудово Добре Посередньо Погано Ніяк

Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0) Переглядів: 27  Коментарів: 9 Тематика: Білий вірш, про життя

04.02.2012 © Толік Панасюк Тягти хреста дубового без цілі? Упавши згинути під ним? Його ж поставлять на могилі, Щоб з неї нікуди не втік.... >>> 04.02.2012 © Толік Панасюк Якось дивно все це відчувати 03.02.2012 © Толік Панасюк Упіймали мене протяги