05.02.2012 22:31

-

274

3 | 3

 © Ірина Затинейко-Михалевич

...Спросоння

Я прагну Твоєї ніжності, 

Спрагла вкотре нових розрад, 

Я щаслива в Твоїй потішності, 

Любити моя нужда. 

Я чиста у нашій грішності,  

Я сильна в слабких сльозах 

Жоною Тобі судилася 

Певне, й тисячі років назад… 

Говорю до Тебе вІршами, 

Нанизую їх, мов бурштин 

Розсікаю весь гомін тишею – 

Ще ранок суботній… поспи!!!