Дні крапають, мов з мокрого гілля
Стікає тінь життя у ниць розлуки.
Щезає плин – в бджолиний гул роя
З’єднав часи – у злу хмарину муки.
Немов би дощ, а у краплині час –
Години, дні, вже й місяці спливають,
А вийти неможливо – топить нас,
Хвилинок мить – населення Китаю.
Тут думати – ловити у друшляк
Свідомості зливну, порожню вирву.
Чому ж я, Господи, у часі не моряк,
Чому пасу надводоспадну прірву.
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0) Переглядів: 39 Коментарів: 8 Тематика: Вірші, час, про сучасність
Літературний портал "Проба пера" розроблений для сприяння розвитку української культури та мови. На ньому можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літпорталі тільки вірші та проза сучасників.
