07.02.2012 11:13
-
150
    
  6 | 6  
 © Толік Панасюк

Загублена валентинка.

Загублена валентинка.

Згубилась в гаманці дарована тобою 

Листівочка-сердечко, а в ній кохаю. 

Між пластикових карточок, адресою 

До твого серця, завжди чекаю. 


Знаю, адресу пригадую, 

Лише доріг уже не пам’ятаю 

Листівочку чомусь не викидаю 

Шкода? Не час? Нехай - і залишаю. 


Між пластикових карточок і візитівок 

Її загублю ще на один рік. 

Не довгий паперовий вік  

Мальованих сердечок валентинок. 


Недовгий вік миттєвого кохання 

Як морська хвиля - накриває і втікає, 

У неспокійне море, назавжди залишає 

Солений присмак, про який й сама не знає. 



Дрогобич, 2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.02.2012 02:51  © ... 

Людина я не амбітна, усілякі конкурси то якось без мене. Та дійсно щиро дякую за такі відгуки.

 07.02.2012 16:28  Каранда Галина => © 

Толік, дійсно, натисніть "редагувати і поставте галочку "на конкурс"...

 07.02.2012 16:27  Каранда Галина => © 

так важко повикидати старі валентинки, спогади, почуття... хоч це вже й тільки призабутий присмак...

 07.02.2012 13:58  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно! Не треба губити! :))

 07.02.2012 13:18  Тетяна Белімова 

Дуже сподобалось! Тут Галина про пори кохання писала, а Ви - про види. Миттєве кохання, що накриває з головою, і як хвиля, тане, зіткнувшись із берегом реальності. Щож буває і таке.

 07.02.2012 11:42  Сашко Новік 

Гарно. У мене в гаманцю білет на футбол. Та я й гаманця в принципі не ношу, вдома лежить

 07.02.2012 11:13  Микола Щасливий => © 

В це хіба не на конкурс??