07.02.2012 16:06
З дозволу батьків18+
498 views
Rating 5 | 6 users
 © Тарас Іванів

Ти бурями обпився зір земних

Ти бурями обпився зір земних.

З любов’ю у ненависть літ спливало

Твоє розміняне життя на жменю лих –

Ти жив коханням, і було все – мало, мало!

І сталось: дивами струмки – всі потічки

У одночасі, ніби змовились, поплили

В зворотню сторону від фізики, у дні, 

Де маревом в верхів’ях гір застили.

Ти сам не свій, а хто? Хто ти такий?

Зорі не чують твій захриплий, томний шепіт.

Уже й не шепіт, і не томний, а хрипкий

Душі над тілом спонтанічний регіт.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Для дорослих, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш про життя - Залізти в одяг і кудись піти... | Тарас Іванів». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Зимовий вірш - Снів присмеркові опадають леза... | Тарас Іванів». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Тарас Іванів.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.03.2012 16:57  Оля Стасюк 
 11.02.2012 19:09  Олександр Новіков 

цікаво. струмочки тічуть, та куди треба не дотікають 

 07.02.2012 17:07  Тетяна Чорновіл => © 

Не бачу тут фізики! Бачу, що чоловік обпився зір у молодості і тепер жалкує чомусь! :))))))))))))))) 

 07.02.2012 16:35  Каранда Галина => © 

то зворотна реакція... вона неминуча. третій закон Ньютона...так що фізика й тут спрацювала... 

Публікації автора Тарас Іванів

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо