Тарас Іванів
Крок… Крок… Крок…
За кожним щастя-лих – урок,
За кожним факти катастроф,
За кожним – пік своїх Голгоф.
О, серця лід – за гріх обіт,
За слід в брехні, що хлепче мід,
За те життя – комусь простив,
Тепер за це мигтять хрести.
Малі згинались, тепер знов –
Як же знесилилась, в геть, кров.
Зануда!!! Дійсно, я – біда!!!
На превеликий жаль – жива!
01.06.2013 17:58 Сон Блакитного Сонця |
 |
26.03.2012 16:54 Оля Стасюк |
08.02.2012 18:32 Каранда Галина => Оля Стасюк |
 цюк..цюк.. цюк.. |
08.02.2012 18:29 Оля Стасюк => Каранда Галина |
 А мені схоже на вірш дитячий - та, та, та та та, та та та та та та та |
08.02.2012 17:27 Каранда Галина => © |
як сокиркою рубаєте... не знаю, чому Олі ритм веселий... мені оце цюкання болить... |
08.02.2012 15:20 Тетяна Чорновіл => © |
 Дуже гарний вірш. Хвилюючий. Вражає! Не сумуйте! (( |
08.02.2012 15:06 Оля Стасюк |
От вмієте - ритм веселий, а вірш гарний, але сумний! |