09.02.2012 14:39
892 views
Rating 5 | 9 users
 © Тарас Іванів

Крихка мрія

Між нами відстань не велика, ні! 

Ми, навіть, топчемось по одноконтурній Землі. 

Та лиш за кут ти – промінь обірвав 

Свою протяжність… – Бенкет в просторі розтав. 


Принизив вітер аромату тінь, 

Сльоза тремтить – вимерзла похіть сновидінь. 

Мій ідеал, немов з тонкого скла: 

Лиш заговориш, лиш дихнеш – смерть прирекла. 


Мов грудка, серденько, клубочок кошеня –  

Благає душенька від Валентина дня, 

Коли з глибоких, розпечалених снігів 

Розтане та, єдина... – спрага моїх снів. 

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Валентинки - 2012, Для коханої [для коханого], Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш - Спогад, спогад… | Тарас Іванів 18». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш - Назад, в майбутнє | Тарас Іванів». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Тарас Іванів.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.03.2012 16:52  Оля Стасюк 
 09.02.2012 15:44  Оля Стасюк 

Гарно. Сподобалось. 

 09.02.2012 14:44  Тетяна Чорновіл => © 

А чому це - тільки від Валентина Дня???? Благайте кожного дня! А раптом воздасться! :))))))) 

Публікації автора Тарас Іванів

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо