09.02.2012 23:19
-
591
    
  2 | 2  
 © Чернуха Любов

Актриса

Актриса

Сьогодні Джул’єта, завтра вигнанка, 

Русалка, Марія і протестантка. 

Міняються образи, ролі, слова, 

Хоча і не справжня, але я жива. 

Під шквали овацій, букети троянд 

Зароблений перший омріяний гранд. 

За виром емоцій, зигзагом доріг 

Загублено щастя земний оберіг. 

Ніяк не замінить кохання на сцені, 

Очі мужчини – покірно-смиренні. 

Шепіт на вушко любовно-наївний, 

Подих у шийку безмежно чарівний. 

Перше штовхання під серцем матусі,  

Біль і волання в надмірній потузі. 

Ніжне, тоненьке, найперше «У-а», 

Щастя не в сцені, а втім, що жива. 



м. Кривий Ріг, лютий 2012 р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.02.2012 11:57  Тетяна Чорновіл => © 

Точно! Гарний вірш!!! :))