16.02.2012 15:37
-
450
    
  2 | 2  
 © Віталій Перетятько

Хто такий Ігор, або дарунок Валентина

Перша частина

Під вікнами бутика видний мен страждає:  

То дістане гаманця, то назад ховає. 

Піт річками ллється вниз – взуття заливає, 

«Минус двадцать пять сегодня!» – радіо віщає. 

За годину продавець вийшла із крамниці –  

Груди светра розривають, рвуть штани сідниці, 

Личко янгольське, очища бажанням палають. 

– Магазин, шановний пане, скоро зачиняють, 

Ви заходьте, не вагайтесь, я вам пособлю –  

Підберу дарунок гарний і знижку зроблю. 

Ви кому хотіли, пане, дарунок зробити? 

– Я хотів би щось пристойне Люсі подарити.  

– То заходьте і купуйте, Люся рада буде, 

Запевняю, цей дарунок вона не забуде. 

– Та у мене грошей мало… – зчервонів мужчина. 

– Це, звичайно, є вагома не зайти причина, 

Та не цього дня шановний, бо в день Валентина 

Має право на дарунок будь-яка людина… 

Узяла його за руку, тягне у бутик, 

А у нього до асфальту примерз черевик.  

Що ж робити? В магазині – ні душі немає, 

Сам святий, мабуть, це щастя з неба посилає, 

Вийняв ногу з черевика, шкандиба в крамницю 

І в уяві вже за груди ухопив дівицю. 

Від уяви до реалу пролягла хвилина, 

Зачинила зсередини магазин дівчина, 

Світло вимкнула, сміється, себе роздягає, 

На диван під спів Земфіри  

«Хочешь – сладких апельсинов, 

Хочешь – вслух рассказов длинных...»  

вниз лицем лягає. 

«Валентине, бог кохання, дякую за свято!!! 

А я ж – скромний, нерішучий – не просив багато, 

Я ж лише просив, щоб Люся у цей день дала, 

А ти закрутив, святійший, отакі діла!!!». 

Притуливсь до кралі щільно, шепче про любов

А вона йому: – Не надо, сладкий, этих слов, 

В день любви и так всё ясно, что тут говорить… 

Вы вот здесь меня целуйте! Здесь – нужно давить! 

А сюда засуньте пальчик! Язычок – сюда! 

Да!!! Вот так!!! Возьмите ниже, не надо стыда…». 

Дві години працював язиком, руками, 

Вона ж пестила його ніжними словами: 

То жеребчиком, то левом, то верблюдом звала, 

Іноді кричала сильно, іноді стогнала.  

Накричавшись, настогнавшись, промовила стиха: 

– Біжіть, пане, до аптеки, щоб не мати лиха. 



15.02.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.07.2018 06:14  Каранда Галина => © 

{#} 

З днем народження!

 18.02.2012 19:20  Сашко Новік 

нічого собі Валентин

 16.02.2012 16:07  Тетяна Чорновіл => © 

Заінтригували... Коли друга частина? :))